лелітка
ЛЕЛІ́ТКА, и, ж.
1. Блискуче кружальце для прикрас.
// Блискучі цяточки на чому-небудь.
Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Л. Укр., І, 1951, 201);
В батькових очах спалахують лелітки — такі золоті лелітки, як на Дніпрі в сонячну годину (Донч., V, 1957, 16).
2. діал. Назва квітки.
Я нарву найкращих квіток, Купчаків, жоржин, леліток, Принесу з росою в клас (Стельмах, Жито.., 1954, 177);
Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб’ю, причеплю на манишку лелітку — степову білу квітку мою! (Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лелітка — лелі́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лелітка — див. блиск; іскра Словник синонімів Вусика
- лелітка — -и, ж. 1》 Блискуче кружальце для прикрас. || Блискучі цяточки на чому-небудь. 2》 діал. Назва квітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лелітка — ЛЕЛІ́ТКА, и, ж. 1. Блискуче кружальце для прикрас; // Блискучі цяточки на чому-небудь. Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- лелітка — БЛИ́СКІТКА (перев. мн. — блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін., що нашиваються на одяг як прикраса), БЛИ́ЩИК, ЛЕЛІ́ТКА, ЦЯ́ЦЬКА розм. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім (М. Словник синонімів української мови
- лелітка — Лелі́тка, -тки, -тці; -лі́тки, -лі́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)