ленчик

ЛЕ́НЧИК, а, ч. Дерев’яна основа кавалерійського сідла.

Сідло складається з: ленчика.., повстяних підкладок під полки ленчика, подушки крил (Конярство, 1957, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ленчик — ле́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ленчик — -а, ч. Дерев'яна основа кавалерійського сідла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ленчик — ЛЕ́НЧИК, а, ч. Дерев'яна основа кавалерійського сідла. Сідло складається з: ленчика.., повстяних підкладок під полки ленчика, подушки крил (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах