лента

ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет. розм., рідко. Стрічка.

Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Чуб., V, 1874, 154);

У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі… (Тич., II, 1957, 327);

На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова "Чорноморський флот" (Трип., Дорога.., 1945, 58);

Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133);

*У порівн. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Коб., III, 1956, 461).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лента — Ле́нта. Стрічка. Німецький звичай носити ленти все дуже перестерігаєть ся в Чернівцях. На ленту — відзнаку товариства на зверх — горді всі ті, що її носять. Українська літературна мова на Буковині
  2. лента — -и, ж., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лента — Стрічка, стрічечка, тасьма, тасьмочка, партиця, партичка, чембор, (вузька) гарасівка, стяжка, стяжечка, стьожка, стьожечка, (голови) скиндяк, скиндячка, (коси) кісник, кісничок, підкісник, уплітка, (оксамитна) оксамитка, гальонка, гальоночка, (широка) бинда, биндочка, хвизина Словник чужослів Павло Штепа
  4. лента — ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет., прост. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (П. Чубинський); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (П. Словник української мови у 20 томах
  5. лента — Лента, -ти ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у. Словник української мови Грінченка