лента

Стрічка, стрічечка, тасьма, тасьмочка, партиця, партичка, чембор, (вузька) гарасівка, стяжка, стяжечка, стьожка, стьожечка, (голови) скиндяк, скиндячка, (коси) кісник, кісничок, підкісник, уплітка, (оксамитна) оксамитка, гальонка, гальоночка, (широка) бинда, биндочка, хвизина

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лента — -и, ж., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лента — Ле́нта. Стрічка. Німецький звичай носити ленти все дуже перестерігаєть ся в Чернівцях. На ленту — відзнаку товариства на зверх — горді всі ті, що її носять. Українська літературна мова на Буковині
  3. лента — ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет., прост. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (П. Чубинський); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (П. Словник української мови у 20 томах
  4. лента — ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет. розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Чуб., V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі… (Тич., II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. Словник української мови в 11 томах
  5. лента — Лента, -ти ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у. Словник української мови Грінченка