лента
ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет., прост.
Стрічка.
Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (П. Чубинський);
У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (П. Тичина);
Лента за лентою набої подавай, український повстанче, в бою не відступай (з народної пісні);
Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Ю. Смолич);
* У порівн. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм... там знов рівною лентою (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лента — Ле́нта. Стрічка. Німецький звичай носити ленти все дуже перестерігаєть ся в Чернівцях. На ленту — відзнаку товариства на зверх — горді всі ті, що її носять. Українська літературна мова на Буковині
- лента — -и, ж., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лента — Стрічка, стрічечка, тасьма, тасьмочка, партиця, партичка, чембор, (вузька) гарасівка, стяжка, стяжечка, стьожка, стьожечка, (голови) скиндяк, скиндячка, (коси) кісник, кісничок, підкісник, уплітка, (оксамитна) оксамитка, гальонка, гальоночка, (широка) бинда, биндочка, хвизина Словник чужослів Павло Штепа
- лента — ЛЕ́НТА, и, ж., нар.-поет. розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Чуб., V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі… (Тич., II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. Словник української мови в 11 томах
- лента — Лента, -ти ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у. Словник української мови Грінченка