лепеха

ЛЕПЕХА́, и́, ж., рідко ЛЕ́ПЕХ, у, ч. (Acorus L.). Трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр.

Від ставу, що вправлений у рамці з кучерявих верб, розмальованому лататтям і лепехою — хлюпання весел (Головко, І, 1957, 53);

Вітер повіяв від мочарів теплом та запахом сирого лепеху і татарського зілля (Фр., І, 1955, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лепеха — лепеха́ іменник жіночого роду аїр — рослина Орфографічний словник української мови
  2. лепеха — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. лепеха — -и, ж., рідко лепех, -у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лепеха — ЛЕПЕХА́, и́, ж., рідко ЛЕ́ПЕХ, у, ч. Те саме, що а́їр. Від ставу, що вправлений у рамці з кучерявих верб, розмальованому лататтям і лепехою – хлюпання весел (А. Головко); Вітер повіяв від мочарів теплом та запахом сирого лепеху і татарського зілля (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лепеха — див. зілля татарське Універсальний словник-енциклопедія
  6. лепеха — ЛЕПЕХА́ (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), А́ЇР, ТАТА́РСЬКЕ ЗІ́ЛЛЯ розм., ТАТАРИ́ННЯ розм., ТАТАРА́К розм., А́ЄР діал., ІР діал., І́РНИЙ КО́РІНЬ діал., ШУВА́Р діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Словник синонімів української мови
  7. лепеха — Лепеха, -хи ж. 1) раст. Аиръ, Acorus calamus. Также жидівська лепеха. ЗОЮР. І. 109. 2) раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Словник української мови Грінченка