лизень
ЛИ́ЗЕНЬ, зня, ч., рідко. Язик великої рогатої худоби.
І юшка з хляками, з кишками Телячий лизень тут лежав (Котл., І, 1952, 205).
◊ Як ли́зень злиза́в див. зли́зувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лизень — ли́зень іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- лизень — -зня, ч., рідко. Язик великої рогатої худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лизень — ЛИ́ЗЕНЬ, зня, ч., рідко. Язик великої рогатої худоби. І юшка з хляками, з кишками, Телячий лизень тут лежав (І. Котляревський). ◇ Лизь (ли́зень, чорт) зли́же див. лизь; (1) Неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Словник української мови у 20 томах
- лизень — неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Фразеологічний словник української мови
- лизень — ЯЗИ́К (рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу), ЛИ́ЗЕНЬ рідше (у худоби) Вона (Маріора) їсть коріння, а корінці ростуть у роті, розпихають його... Словник синонімів української мови
- лизень — Лизень, -зня м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. Ном. № 13512. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ! Ном. № 3739. Словник української мови Грінченка