линтвар
ЛИНТВА́Р, я́, ч., діал.
1. Бараняча шкура.
Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Бор., Тв., 1957, 188).
◊ Линтварі́ дуби́ти з кого — жорстоко бити, карати кого-небудь.
— Як згадав, як з мене мій рідний батько линтварі дубив ні за що ні про що, — опустив батіг.. Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть, коли вже мені перепадало (Тют., Вир, 1964, 160).
2. Верхній одяг, зробл. з баранячої шкури.
Товстий Анкулія був зодягнутий у червоний линтвар, у високу смушеву шапку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- линтвар — линтва́р іменник чоловічого роду бараняча шкура Орфографічний словник української мови
- линтвар — -я, ч., діал. 1》 Бараняча шкура. Линтварі дубити з кого — жорстоко бити, карати кого-небудь. 2》 Верхній одяг, зробл. з баранячої шкури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- линтвар — ЛИНТВА́Р, я́, ч., діал. 1. Бараняча шкура. Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Л. Боровиковський). 2. Верхній одяг, зробл. з баранячої шкури. Товстий Анкулія був зодягнутий у червоний линтвар, у високу смушеву шапку (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- линтвар — линтварі́ дуби́ти з кого, діал. Жорстоко бити, карати кого-небудь. — Як згадав, як з мене мій рідний батько линтварі дубив ні за що ні про що,— опустив батіг .. Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
- линтвар — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. Словник синонімів української мови