липнути

ЛИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок.

1. тільки 3 ос. Приклеюватися до кого-, чого-небудь.

Сніг лип до полозків, до кінських копитів (Н.-Лев., III, 1956, 120);

Пудами чіплялась за чоботи глина. Чіплялась за чоботи, липла, як сум, Як туга, якої нічим не віддерти… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 62);

// Бути липким.

Ще пахло [в школі] тоді свіжою фарбою, і до чого не торкнись — все липне (Гончар, Тронка, 1963, 141).

◊ Ли́пнути до рук див. рука́.

2. розм. Обліплювати, обсідати кого-, що-небудь (про мух і т. ін.).

Мухи липнуть до теплого.

3. до кого, перен. Горнутися, тулитися, відчуваючи симпатію до кого-небудь.

Легковажні й легкодумні панни й дами так і липли й горнулись до його (Н.-Лев., V, 1966, 245);

В школі стала [Ніна] вожатою, ..і піонери липли до неї, наче вона притягала їх, як магніт (Коп., Земля.., 1937, 6);

*Образно. Сон так і липне до неї, огортає в свої звабливі обійми (Дім., Ідол, 1961, 17);

// до чого. Настирливо прагнути чого-небудь; домагатися чогось.

Чого ж тепер усі пани липнуть до сії грамоти? (Мирний, IV, 1955, 80);

4. Те саме, що злипа́тися 2.

Липли очі і рука відмовляла йому (Фр., І, 1955, 188).

ЛИ́ПНУТИ², ну, неш, док., чим, на кого і без додатка, діал. Однокр. до ли́пати.

Дівчина липнула на його своїми очима, мов блискавкою (Н.-Лев., II, 1956, 309);

— Де ти гроші подів, ледащо, кажи, де?.. — А він тільки липне очима та й мукне… (Коцюб., І, 1955, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липнути — ли́пнути 1 дієслово недоконаного виду приклеюватися ли́пнути 2 дієслово доконаного виду кліпнути, моргнути діал. Орфографічний словник української мови
  2. липнути — Прилипати, приліплюватися; (- мух) обліплювати <�обсідати> що; (до кого) горнутися, тулитися, о. липнути листочком. Словник синонімів Караванського
  3. липнути — див. залицятися; лестити; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. липнути — I -ну, -неш, недок. 1》 тільки 3 ос. Приклеюватися до кого-, чого-небудь. || Бути липким. 2》 розм. Обліплювати, обсідати кого-, що-небудь (про мух і т. ін.). 3》 до кого, перен. Горнутися, тулитися, відчуваючи симпатію до кого-небудь. || до чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. липнути — ЛИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. 1. тільки 3 ос. Приклеюватися до чого-небудь. Сніг лип до полозків, до кінських копитів [копит] (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. липнути — ли́пнути до жіно́чих спідни́ць, жарт. Любити жінок, часто залицятися. Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть (І. Головченко і О. Мусієнко). Фразеологічний словник української мови
  7. липнути — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. липнути — Липнути, -ну, -неш гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. Ном. № 5990. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть. Котл. Н. П. Словник української мови Грінченка