листати

ЛИСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Перегортати (сторінки книги, зошита і т. ін.).

Анна, спершись ліктями на стіл, листає якусь книгу (Кол., На фронті.,. 1959, 129);

Федора Михайлівна тремтячою рукою почала листата ноти (Панч, В дорозі, 1959, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листати — Листати й гортати, перегортати, перегортувати «Листає протяг потемнілі книги», — читаємо в одному сучасному вірші, хоча давно відомо, що сторінки книжок і журналів не листають, а гортають, перегортають, перегартують... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  2. листати — листа́ти дієслово недоконаного виду перегортати — сторінки книги, зошита розм. Орфографічний словник української мови
  3. листати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Перегортати (сторінки книги, зошита і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови