листати
ЛИСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Перегортати (сторінки книги, зошита і т. ін.).
Анна, спершись ліктями на стіл, листає якусь книгу (Кол., На фронті.,. 1959, 129);
Федора Михайлівна тремтячою рукою почала листата ноти (Панч, В дорозі, 1959, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листати — листа́ти дієслово недоконаного виду перегортати — сторінки книги, зошита розм. Орфографічний словник української мови
- листати — Листати й гортати, перегортати, перегортувати «Листає протяг потемнілі книги», — читаємо в одному сучасному вірші, хоча давно відомо, що сторінки книжок і журналів не листають, а гортають, перегортають, перегартують... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- листати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Перегортати (сторінки книги, зошита і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови