листва
ЛИСТВА́, и́, ж. Збірн. до лист¹.
Сонце, прокравшись крізь густу листву золотими віхтями, розстелилося на стінах, по долівці (Мирний, III, 1954, 291);
І все це мов тільки наснилось, — Тріпоче зелена листва, В садах молодих загубилось Маленьке село Хохітва (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листва — листва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- листва — -и, ж. Збірн. до лист I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- листва — ЛИ́СТЯ збірн. (тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину), ЛИСТ, ЛИСТВА́, ПОКРО́В поет. (стосовно дерев). І коли засне вечірнє місто, зацвіте примарою в імлі, буде чуть, як пада в сквері листя на долоні стомлені землі (В. Словник синонімів української мови
- листва — Ли́ства, -ви ж. 1) Часть берда. (см. берд) Шух. І. 256. 2) Часть снувалки. (см. снувалка) МУЕ. III. 15. Словник української мови Грінченка