листва

ЛИ́СТЯ збірн. (тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину), ЛИСТ, ЛИСТВА́, ПОКРО́В поет. (стосовно дерев). І коли засне вечірнє місто, зацвіте примарою в імлі, буде чуть, як пада в сквері листя на долоні стомлені землі (В. Сосюра); Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом (Леся Українка); Скелястий берег, високо здіймаючись над білими будівлями, був густо опірений зеленою листвою (П. Панч); Зненацька в зоряну ніч ударив мороз. І вже ільмові ронять свій покров (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листва — листва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. листва — -и, ж. Збірн. до лист I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. листва — ЛИСТВА́, и́, ж. Збірн. до лист¹. Сонце, прокравшись крізь густу листву золотими віхтями, розстелилося на стінах, по долівці (Мирний, III, 1954, 291); І все це мов тільки наснилось, — Тріпоче зелена листва, В садах молодих загубилось Маленьке село Хохітва (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 79). Словник української мови в 11 томах
  4. листва — Ли́ства, -ви ж. 1) Часть берда. (см. берд) Шух. І. 256. 2) Часть снувалки. (см. снувалка) МУЕ. III. 15. Словник української мови Грінченка