листатий

ЛАПА́ТИЙ (з великим листям, пелюстками — про рослини або візерунки), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАТА́ТИЙ рідко, ЛАБА́ТИЙ діал.; ШИРОКОЛИ́СТИЙ, ШИРОКОЛИ́СТЯНИЙ, ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, ЛИСТА́ТИЙ (тільки про листя). Лапаті клени шепчуться, мов друзі (В. Сосюра); Навколо школи лапасті шовковиці (І. Цюпа); Дарка дивиться через вікно на виснажене лапчасте листя (Ірина Вільде); Латате кленове листя торкалось кам'яної стіни (Н. Рибак); Зелений дикий виноград коло мого вікна розійдеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська); Малий Мирон над усе любить бігати сам.. поміж широколисті лопухи (І. Франко); Широколистяні породи дерев; Лапатолисті дуби.. шуміли сумом байдужого вічного ждання (І. Ле); То був стовбур старезного бука, гіллястого і листатого (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листатий — листа́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. листатий — Широколистий, лапатий. Словник синонімів Караванського
  3. листатий — -а, -е. З широким, великим листям; широколистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. листатий — ЛИСТА́ТИЙ, а, е. Із широким, великим листям; широколистий. Здорові дикі груші та яблуні розкішно розкидають гіллясті листаті верхи (І. Нечуй-Левицький); Очерет той був буйний, листатий і височенний (І. Словник української мови у 20 томах
  5. листатий — Листа́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. листатий — ЛИСТА́ТИЙ, а, е. З широким, великим листям; широколистий. Здорові дикі груші та яблуні розкішно розкидають гіллясті листаті верхи (Н.-Лев., II, 1956, 391); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Тют., Вир, 1964, 197). Словник української мови в 11 томах