1. Словник української мови у 20 томах

листатий

ЛИСТА́ТИЙ, а, е.

Із широким, великим листям; широколистий.

Здорові дикі груші та яблуні розкішно розкидають гіллясті листаті верхи (І. Нечуй-Левицький);

Очерет той був буйний, листатий і височенний (І. Багряний);

За садом височіли головасті соняхи впереміж з гінкою листатою кукурудзою – до кінця городу, де у вогкому трав'янистому пониззі сумовито бовваніли старезні крислаті верби і кущаста лоза (Є. Доломан);

Тримають дядьки на плечах свіжозрубану грабову тичку, з неї навіть не все листате віттячко стесано (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листатий — листа́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. листатий — Широколистий, лапатий. Словник синонімів Караванського
  3. листатий — -а, -е. З широким, великим листям; широколистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. листатий — ЛАПА́ТИЙ (з великим листям, пелюстками — про рослини або візерунки), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАТА́ТИЙ рідко, ЛАБА́ТИЙ діал.; ШИРОКОЛИ́СТИЙ, ШИРОКОЛИ́СТЯНИЙ, ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, ЛИСТА́ТИЙ (тільки про листя). Лапаті клени шепчуться, мов друзі (В. Словник синонімів української мови
  5. листатий — Листа́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. листатий — ЛИСТА́ТИЙ, а, е. З широким, великим листям; широколистий. Здорові дикі груші та яблуні розкішно розкидають гіллясті листаті верхи (Н.-Лев., II, 1956, 391); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Тют., Вир, 1964, 197). Словник української мови в 11 томах