листвяний

ЛИСТВЯНИ́Й, а́, е́, рідко.

Те саме, що листяни́й.

Буки й тополі та інші листвяні дерева ніжним шумом своїм утворювали для нього [туркоту горлиці] щонайкраще тло (М. Рильський);

Іван з Юлією підійшли до замку, і брама сама відчинилася, вони ступили на мармурові сходи й піднялися на другий поверх; крізь віконця коридору виднілося синє око озера, за ним буяли в останньому спалаху листвяні ліси (Р. Іваничук);

Все глибше входить ліс зазубринами в воду, І шелест листвяний занурюється вглиб Ріки, де залягли важкі скарби на споді, Де схованку знайшли рухомі злитки риб (П. Мовчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листвяний — листвяни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. листвяний — ЛИСТВЯНИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що листяни́й. Буки й тополі та інші листвяні дерева ніжним шумом своїм утворювали для нього [туркоту горлиці] щонайкраще тло (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 74). Словник української мови в 11 томах