листик
ЛИ́СТИК¹, а, ч., рідко.
Зменш. до лист¹.
[Лучицька:] Ох, оця квiточка! Скiльки було щастя... а тепер зав'яла... А цей листик зелений... (М. Старицький);
Мені відомий кожен листик кожного куща. Відчуваєш біль за зламану вітром тендітну гілочку (Олесь Досвітній);
* У порівн. Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь (І. Котляревський).
ЛИ́СТИК², а, ч., розм.
Зменш. до лист².
Картка була також вложена в невеличкий листик і на обороті [звороті] має адрес [адресу] (І. Франко);
Після цього професор написав йому листика (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листик — ли́стик 1 іменник чоловічого роду листя ли́стик 2 іменник чоловічого роду послання Орфографічний словник української мови
- листик — I -а, ч. Зменш. до лист I. II -а, ч. Зменш. до лист II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- листик — ЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до лист¹. *У порівн. Зевес моргнув, як кріль усами, Олимп, мов листик, затрусивсь (Котл., І, 1952, 242). ЛИСТИК², а, ч. Зменш до лист². Моїх книжок нехитрі листики не йшли на форуми і виставки (Бичко, Простота, 1963, 37). Словник української мови в 11 томах
- листик — Листик, -ка м. ум. отъ лист. Словник української мови Грінченка