листковий

ЛИСТКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. Прикм. до листо́к¹.

Поспішив хлопець нерівною дорогою, вкритою довгими смугами ростин, на яких, з листкових країв, звисали роси (В. Барка);

У наших експериментах ми вивчали контрастні за зовнішніми ознаками морфози сосни та ялини зі зміненим розміром листкової пластинки (з наук. літ.);

Деякі види кімнатних рослин розмножують листковими живцями (з навч. літ.).

2. кул. Вигот. особливим способом, завдяки чому ділиться на окремі тонкі шари після випікання (про тісто).

Щоб листкове тісто добре розшаровувалося, його перед випіканням слід витримати не менше 12 годин у холодному місці (з навч. літ.);

// Вигот. з такого тіста.

В кафе було порожньо, лише один чоловік, гладкий і мокрий від кількох випитих чашок кави з молоком, доїдав листкові язички, які дуже любив і Сідалковський (О. Чорногуз);

Вірмени випікають листковий лаваш, який не черствіє, “оживає”, варто тільки скропити його водою (із журн.).