1. Словник української мови в 11 томах

листковий

ЛИСТКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. Прикм. до листо́к¹.

Особливо відмінна будова листя водяних рослин. Листкова пластинка у таких рослин тонка, прозора (Практ. з анат. рослин, 1955, 190).

2. кул. Який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто).

Паштети їв [Рахметов], бо "гарний пиріг не згірший за паштет, і листкове тісто знає простий народ" (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листковий — листко́ви́й прикметник листко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. листковий — ЛИСТКОВИЙ – ЛИСТОВИЙ – ЛИСТЯНИЙ Листковий. Який стосується листка, його будови: листкова поверхня, листкові бруньки, листковий довгоносик. Листовий. Який стосується тонкого шару якогось матеріалу (паперу, металу тощо): листове залізо. Листяний. Літературне слововживання
  3. листковий — -ова, -ове. 1》 Прикм. до листок I. 2》 кул. Який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. листковий — ЛИСТКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. 1. Прикм. до листо́к¹. Поспішив хлопець нерівною дорогою, вкритою довгими смугами ростин, на яких, з листкових країв, звисали роси (В. Словник української мови у 20 томах