листик
ЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до лист¹.
*У порівн. Зевес моргнув, як кріль усами, Олимп, мов листик, затрусивсь (Котл., І, 1952, 242).
ЛИСТИК², а, ч. Зменш до лист².
Моїх книжок нехитрі листики не йшли на форуми і виставки (Бичко, Простота, 1963, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листик — ли́стик 1 іменник чоловічого роду листя ли́стик 2 іменник чоловічого роду послання Орфографічний словник української мови
- листик — I -а, ч. Зменш. до лист I. II -а, ч. Зменш. до лист II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- листик — ЛИ́СТИК¹, а, ч., рідко. Зменш. до лист¹. [Лучицька:] Ох, оця квiточка! Скiльки було щастя... а тепер зав'яла... А цей листик зелений... (М. Старицький); Мені відомий кожен листик кожного куща. Словник української мови у 20 томах
- листик — Листик, -ка м. ум. отъ лист. Словник української мови Грінченка