лист

А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Стельмах); І знову м'ятий розгортає лист Сошенко — і на контури Сатурна Уважно дивиться: так, справжній хист (М. Рильський); І брала я тоді паперу картку білу (Леся Українка); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих голів (Я. Щоголів).

ДОКУМЕ́НТ (офіційний, діловий), ПАПІ́Р розм., ПАПІРЕ́ЦЬ ірон., ПАПІ́РЧИК ірон., БУМА́ГА (БОМА́ГА) розм., заст., КА́РТА зах.; ЛИСТ (перев. для записування якихось відомостей). — Цей.. документ дає тобі право жебрати по всій волості.. Зупинить тебе стражник чи урядник, ти й покажеш цю бомагу (М. Стельмах); Мічурін злякано відсахнувся від простягнутого йому документа. — Ти збожеволів! Як же буде із звітністю? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд! (О. Довженко); — А якого ж ти роду? Де твої бумаги родові? (Марко Вовчок); Легітимаційну карту й карту до голосування запхав (Панько) у пазуху (Лесь Мартович); Обліковий лист; Виконавчий лист.

I. ЛИСТ (одна з основних частин рослини у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки), ЛИСТО́К, ЛА́ПА (звичайно великий і широкий). (Одарка:) Лист на дереві ледве-ледве коливається (М. Кропивницький); Ще серпень лиш прийшов, а осені дихання вже віє од листків зелених та сумних (В. Сосюра); Вікна йому (директорові) знадвору затуляє зеленими лапами листатий веселий виноград (О. Гончар).

II. ЛИСТ (тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу — паперу, заліза, фанери тощо); ПОЛО́ТНИЩЕ (перев. з паперу). У важкі двері, обшиті стальним листом, хтось сильно загрюкав (В. Кучер); Він.. розстилав перед очима широкі полотнища газет (П. Загребельний).

ЛИСТ (писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь), ПОСЛА́ННЯ, ЕПІ́СТОЛА (ЕПІСТО́ЛІЯ) заст., жарт., ПОСЛА́НІЄ заст., поет., КА́РТА діал. За вікном голоси: "Вам письмо!" У вікно хтось кидає листа, він падає додолу (Леся Українка); В його скривавленім планшеті.. Знайшли послання до поетів, Листи на Волгу — до сестер (М. Нагнибіда); Днів зо три тому я дістав від шановного Валентина Модестовича довжелезну епістолію з найдокладнішим описом останніх ваших сенсацій (Ю. Шовкопляс); Хіба самому написать Таке посланіє до себе, Та все дочиста розказать (Т. Шевченко); Карта в село причвалала, Що син її в Босні від кулі поляг (І. Франко).

ЛИ́СТЯ збірн. (тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину), ЛИСТ, ЛИСТВА́, ПОКРО́В поет. (стосовно дерев). І коли засне вечірнє місто, зацвіте примарою в імлі, буде чуть, як пада в сквері листя на долоні стомлені землі (В. Сосюра); Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом (Леся Українка); Скелястий берег, високо здіймаючись над білими будівлями, був густо опірений зеленою листвою (П. Панч); Зненацька в зоряну ніч ударив мороз. І вже ільмові ронять свій покров (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лист — лист 1 іменник чоловічого роду письмове повідомлення; аркуш; одиничне до 'листя' лист 2 іменник чоловічого роду листя Орфографічний словник української мови
  2. лист — (живий) листок, зб. листя; (писаний) ж. епістоля <сов. епістола>, (короткий) цидула, цидулка. Словник синонімів Караванського
  3. лист — [лист] лиеста, м. (на) лиес'т'і, мн. лиести, лиес'т'іў (одного) і листу (листя) Орфоепічний словник української мови
  4. лист — I ч. 1》 род. -а. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, зазвичай зеленої пластинки. || Складова частина головки капусти. || у знач. присл. листом, спец. – плавно, поволі. 2》 род. -у. Те саме, що листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лист — ЛИСТ¹, ч. 1. род. а́. Орган повітряного живлення й газообміну рослини у формі тонкої зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає, Назад не вертає! (С. Словник української мови у 20 томах
  6. лист — лист: ◊ лист ща́стя ірон. лист-повідомлення від Державної автоінспекції про штраф (від 2009 року)(м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лист — А, ч. Будь-який список. Зачитай лист присутніх. Словник сучасного українського сленгу
  8. лист — Письмовий документ, лист Словник застарілих та маловживаних слів
  9. лист — як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич). як (мов, на́че і т. ін.) лист за водо́ю, зі сл. Фразеологічний словник української мови
  10. лист — Лист, листа́ (одного листа) і ли́сту (листя), на листі́; листи́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лист — ЛИСТ¹, ч. 1. род. а́. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає. Назад не вертає! (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  12. лист — Лист, -ту м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Ном. № 11035. Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. МВ. ІІ. 74. Словник української мови Грінченка