1. Словник української мови Грінченка

лист

Лист, -ту

м.

1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Ном. № 11035. Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. МВ. ІІ. 74. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. Грин. III. 243. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! Н. Вол. у.

2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Мет. 244. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. АД. І. 209. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. (Подольк. г.). КС. 1893. VII. 75. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ.

3) мн. листи. Игральныя карты. КС. 1887. VI. 463.

4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. КС. 1891. VI. 373, 374. ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. В саду листоньки шумлять. Грин. III. 168. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Мет. 73. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Федьк. І. 39. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Мет. 79. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує. Мил. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лист — лист 1 іменник чоловічого роду письмове повідомлення; аркуш; одиничне до 'листя' лист 2 іменник чоловічого роду листя Орфографічний словник української мови
  2. лист — (живий) листок, зб. листя; (писаний) ж. епістоля <сов. епістола>, (короткий) цидула, цидулка. Словник синонімів Караванського
  3. лист — [лист] лиеста, м. (на) лиес'т'і, мн. лиести, лиес'т'іў (одного) і листу (листя) Орфоепічний словник української мови
  4. лист — I ч. 1》 род. -а. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, зазвичай зеленої пластинки. || Складова частина головки капусти. || у знач. присл. листом, спец. – плавно, поволі. 2》 род. -у. Те саме, що листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лист — ЛИСТ¹, ч. 1. род. а́. Орган повітряного живлення й газообміну рослини у формі тонкої зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає, Назад не вертає! (С. Словник української мови у 20 томах
  6. лист — лист: ◊ лист ща́стя ірон. лист-повідомлення від Державної автоінспекції про штраф (від 2009 року)(м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лист — А, ч. Будь-який список. Зачитай лист присутніх. Словник сучасного українського сленгу
  8. лист — Письмовий документ, лист Словник застарілих та маловживаних слів
  9. лист — як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич). як (мов, на́че і т. ін.) лист за водо́ю, зі сл. Фразеологічний словник української мови
  10. лист — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
  11. лист — Лист, листа́ (одного листа) і ли́сту (листя), на листі́; листи́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. лист — ЛИСТ¹, ч. 1. род. а́. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає. Назад не вертає! (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах