листовий

ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹.

На випаровування води листовою поверхнею дерев витрачається велика кількість тепла (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 290);

// Вигот. із листя.

Листову землю одержують з листяного перегною, який заготовляють протягом літа в дубовому або кленовому лісі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 32).

ЛИСТОВИ́Й², а, е.

1. Прикм. до лист² 1.

Тонке листове залізо і жерсть ріжуть спеціальними ножицями (Монтаж і ремонт.., 1956, 65);

// спец. Признач. для виготовлення листа.

∆ Листови́й стан — система машин або машина (прокатний стан), де виробляють (прокатують) листи.

Проект листового стана вони [конструктори] розробили на рік раніше, ніж передбачалося (Ком. Укр., 1, 1961, 36).

2. рідко. Признач. для писання листа ( див. лист² 2).

Доктор.. сів до столу, витягнув листовий папір і забрався до писанняs (Кобр., Вибр., 1954, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листовий — листови́й 1 прикметник від: листя листови́й 2 прикметник про залізо Орфографічний словник української мови
  2. листовий — I -а, -е. Прикм. до лист I. || Вигот. із листя. II -а, -е. 1》 Прикм. до лист II 1). || спец. Признач. для виготовлення листа. 2》 рідко. Признач. для писання листа (див. лист II 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. листовий — ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹. Навіть на незначну зміну режиму освітлення рослини реагують збільшенням довжини черешків молодих листових пластинок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. листовий — I. Листовий, -а, -е Относящійся къ листу растенія, похожій на листъ растенія. У мого коня золота грива, шовковий хвостик, очі тернові, очі тернові, вушка листові. Чуб. III. 285. --------------- II. Листови́й, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка