листовий

листови́й

I -а, -е.

Прикм. до лист I.

|| Вигот. із листя.

II -а, -е.

1》 Прикм. до лист II 1).

|| спец. Признач. для виготовлення листа.

2》 рідко. Признач. для писання листа (див. лист II 2)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листовий — листови́й 1 прикметник від: листя листови́й 2 прикметник про залізо Орфографічний словник української мови
  2. листовий — ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹. Навіть на незначну зміну режиму освітлення рослини реагують збільшенням довжини черешків молодих листових пластинок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. листовий — ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹. На випаровування води листовою поверхнею дерев витрачається велика кількість тепла (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 290); // Вигот. із листя. Словник української мови в 11 томах
  4. листовий — I. Листовий, -а, -е Относящійся къ листу растенія, похожій на листъ растенія. У мого коня золота грива, шовковий хвостик, очі тернові, очі тернові, вушка листові. Чуб. III. 285. --------------- II. Листови́й, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка