листовий
листови́й
I -а, -е.
Прикм. до лист I.
|| Вигот. із листя.
II -а, -е.
1》 Прикм. до лист II 1).
|| спец. Признач. для виготовлення листа.
2》 рідко. Признач. для писання листа (див. лист II 2)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листовий — листови́й 1 прикметник від: листя листови́й 2 прикметник про залізо Орфографічний словник української мови
- листовий — ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹. Навіть на незначну зміну режиму освітлення рослини реагують збільшенням довжини черешків молодих листових пластинок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- листовий — ЛИСТОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до лист¹. На випаровування води листовою поверхнею дерев витрачається велика кількість тепла (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 290); // Вигот. із листя. Словник української мови в 11 томах
- листовий — I. Листовий, -а, -е Относящійся къ листу растенія, похожій на листъ растенія. У мого коня золота грива, шовковий хвостик, очі тернові, очі тернові, вушка листові. Чуб. III. 285. --------------- II. Листови́й, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка