1. Словник української мови в 11 томах

литовці

ЛИТО́ВЦІ, ів, мн. (одн. лито́вець, вця, ч.; лито́вка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Литовської РСР.

І виходили промовці й розкривали творчі плани — і поляки й росіяни, українці і литовці (Тич., II, 1957, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литовці — ЛИТОВЦІ – ЛИТВИНИ Литовці, -ів, мн. (одн. литовець, -вця). Народ, що становить основне населення Литви. Литвини, -ів, мн. (одн. литвин, -а). 1. заст. Те саме, що литовці. 2. Жителі Полісся, поліщуки; білоруси. Літературне слововживання
  2. литовці — -ів, мн. (одн. литовець, -вця, ч.; литовка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Литви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. литовці — ЛИТО́ВЦІ, ів, мн. (одн. лито́вець, вця, ч.; лито́вка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Литви. Литовці не гнітили українців національно, а навпаки, самі переймали українські звичаї, мову й письменство (А. Словник української мови у 20 томах