лихоманка

ЛИХОМА́НКА, и, ж., розм.

1. Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; гарячка.

Нетривалість лихоманки (від 2 до 4 — 5 днів) і швидке поширення інфекції — характерні ознаки грипу (Наука.., 3, 1959, 33);

Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (Собко, Зор. крила, 1950, 126);

// Інфекційне захворювання людини, при якому періодично то підвищується, то знижується температура; малярія.

Гонсало ще лежав на м’яких подушках, увесь розбитий приступом лихоманки, злий і підозрілий (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 38);

*Образно. Трясеться в лихоманці кулемет (Гонч., Вибр., 1959, 371);

*У порівн. Страйки, справді, трусила зараз Києвом, як лихоманка (Смолич, Мир хатам.., 1958, 50).

[Мов (як, на́че і т. ін.)] лихома́нка б’є (ті́пає, тру́сить і т. ін.) кого — про приступ лихоманки у когось.

Ускочила [Оксана] у хату… блідна, труситься, мов лихоманка її б’є… (Кв.-Осн., II, 1956, 439);

Кожний день тіпала його лихоманка (Козл., Ю. Крук, 1957, 437);

Його часто трусила лихоманка, і він казав, що та хвороба має вийти з нього разом з потом (Донч., IV, 1957, 18).

2. чого, перен. Метушливо гарячкова діяльність у якій-небудь галузі.

Той, кому доводилось брати участь або хоч спостерігати велику лихоманку наступу, пам’ятає, як швидко летить час в останню ніч (Ю. Янов., ІІ, 1954, 8);

Лихоманка іспитів і заліків почала спадати, і поступово порожніли кімнати гуртожитків (Рибак, Час.., 1960, 450).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихоманка — лихома́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лихоманка — Гарячка, трясця, пропасниця, трясучка, д. зимниця; п! МАЛЯРІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. лихоманка — Гарячка, грець, дрижаки, зимниця, лихомайка, лихоманьця, мандраж, огневиця, пропасниця, тетюха ("Най тя бере тетюха!"), тіпавка, трусниця, трясавиця, трясовиця, трясучка, трясця, хиндя ("Хай тебе хиндя потрясе!") Словник синонімів Вусика
  4. лихоманка — [лиехоманка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  5. лихоманка — -и, ж., розм. 1》 Хворобливий стан, за якого людину кидає то в жар, то в холод; гарячка. || Інфекційне захворювання людини, за якого періодично то підвищується, то знижується температура; малярія. 2》 чого, перен. Метушлива гарячкова діяльність у якій-небудь галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лихоманка — ЛИХОМА́НКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що гаря́чка 1. Іван відчув щось схоже на лихоманку, дрож бив його короткими конвульсіями, затихав десь у ногах... (Ю. Мушкетик); Коронний кутається в шубу, ближче підсідає до каміна. Знову приступ лихоманки... (В. Словник української мови у 20 томах
  7. лихоманка — як (мов, нена́че і т. ін.) у лихома́нці. 1. Хто-небудь тремтить, здригається і т. ін. Сама як у лихоманці, так і труситься (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. зі сл. труси́тися, тремті́ти і т. ін. (перев. у препозиції). Дуже, сильно. Фразеологічний словник української мови
  8. лихоманка — АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКА розм., ЛИХОМА́НКА розм.; БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу). Словник синонімів української мови
  9. лихоманка — Лихома́нка, -нки, -нці; -ма́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лихоманка — Лихоманка, -ки ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15. Словник української мови Грінченка