лихоманка

ЛИХОМА́НКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що гаря́чка 1.

Іван відчув щось схоже на лихоманку, дрож бив його короткими конвульсіями, затихав десь у ногах... (Ю. Мушкетик);

Коронний кутається в шубу, ближче підсідає до каміна. Знову приступ лихоманки... (В. Чемерис);

Нетривалість лихоманки (від 2 до 4–5 днів) і швидке поширення інфекції – характерні ознаки грипу (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Думки Олеся стрибали, мов у лихоманці (В. Владко);

Ще одна “згадка” із запашком божевілля: я йду однією з центральних вулиць міста, свідомість ніби в лихоманці, важко зберігати контроль (Любко Дереш).

2. Інфекційне захворювання людини різної етіології, під час якого періодично то підвищується, то знижується температура; малярія.

Скомпрометована тіньовими угодами та неспроможністю дати раду складним кліматичним умовам робіт (від лихоманки загинуло понад 22 тис. робітників) французька Компанія Панамського каналу у 1887 р. збанкрутіла (з наук. літ.);

* Образно. Трясеться в лихоманці кулемет (І. Гончаренко);

Життя – це якась лихоманка матерії (із журн.);

* У порівн. Страйки, справді, трусили зараз Києвом, як лихоманка (Ю. Смолич).

3. чого, перен. Метушливо гарячкова діяльність у якій-небудь галузі.

Той, кому доводилось брати участь або хоч спостерігати велику лихоманку наступу, пам'ятає, як швидко летить час в останню ніч (Ю. Яновський);

Лихоманка іспитів і заліків почала спадати, і поступово порожніли кімнати гуртожитків (Н. Рибак);

І знову затрусилося село в заготівельній лихоманці (А. Дімаров);

// Період надзвичайних (руйнівних, визначальних і т. ін.) подій, під час якого процеси розвиваються надзвичайно швидко.

Кінець Санкт-Петербургу, химерній в осінніх туманах примарі грізної Імперії. Збожеволівши від спліну, він сам себе з'їв, закрутившися востаннє в шаленому танку воєнної лихоманки... (Д. Бузько).

△ Сінна́ пропа́сниця (розм. лихома́нка) див. пропа́сниця;

Тропі́чна пропа́сниця (розм. лихома́нка) див. пропа́сниця.

◇ Пропа́сниця (тря́сця, лихома́нка) тру́сить (трясе́, ті́пає, б'є і т. ін.) див. пропа́сниця;

Тря́сця (пропа́сниця, лихома́нка) тру́сить див. тря́сця;

(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) у лихома́нці:

а) хто-небудь тремтить, здригається і т. ін.

Тремтіла ціла, хлипала, підкидало нею, як у лихоманці (Б. Лепкий);

Як у лихоманці тряслись йому руки, коли витягав із скрині, мов крадене, жінчине полотно й намотував сувої собі на шию (Б. Антоненко-Давидович);

Гострі, ще не оформлені плечі тремтіли, мов у лихоманці (М. Руденко);

б) (зі сл. труситися, тремтіти і т. ін.) дуже, сильно.

А далі як затруситься [Халявський] неначе у лихоманці (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вона забилась у самий куток печі; трусилася як в лихоманці (Панас Мирний);

Староста тіпався як у лихоманці (Яків Баш);

в) (зі сл. жити, бути і т. ін.) у постійній тривозі; неспокійно.

Жили, як у лихоманці (з газ.);

(2) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] лихома́нка б'є кого:

а) хто-небудь тремтить, здригається і т. ін.

Крик, лемент заходив по двору, і кого минула та лиха година – стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував – то як рак червоний стояв, заплаканий (Панас Мирний);

б) (зі сл. труситися, тремтіти і т. ін.) дуже погано кому-небудь.

Ускочила [Оксана] у хату... блідна [бліда], труситься, мов лихоманка її б'є... (Г. Квітка-Основ'яненко);

(3) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́) кого – хто-небудь відчув холод, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т. ін.

Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко).