1. Словник української мови в 11 томах

лихослов

ЛИХОСЛО́В, а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова.

У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Тют., Вир, 1960, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихослов — лихосло́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лихослов — Злоріка, лайливець, чорний рот, г. лихослівник, як ім. злоязикий. Словник синонімів Караванського
  3. лихослов — див. злий Словник синонімів Вусика
  4. лихослов — -а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лихослов — ЛИХОСЛО́В, а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова. У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Григорій Тютюнник); Лихослов отруює духовну атмосферу навколо себе (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. лихослов — Лихослов, -ва м. Ругатель, сквернословъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка