лихослов
лихосло́в
-а, ч.
Той, хто вживає лайливі, соромітні слова.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лихослов — лихосло́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лихослов — Злоріка, лайливець, чорний рот, г. лихослівник, як ім. злоязикий. Словник синонімів Караванського
- лихослов — див. злий Словник синонімів Вусика
- лихослов — ЛИХОСЛО́В, а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова. У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Григорій Тютюнник); Лихослов отруює духовну атмосферу навколо себе (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах
- лихослов — ЛИХОСЛО́В, а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова. У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Тют., Вир, 1960, 80). Словник української мови в 11 томах
- лихослов — Лихослов, -ва м. Ругатель, сквернословъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка