личинковий

ЛИЧИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до личи́нка.

У личинковій стадії комахи посилено їдять і ростуть (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. личинковий — личи́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. личинковий — -а, -е. Прикм. до личинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. личинковий — ЛИЧИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до личи́нка. У тварин виділяють три типи онтогенезу: личинковий, яйцекладний і внутрішньоутробний (з наук. літ.); Личинковий тип розвитку зустрічається, наприклад, у комах, риб, земноводних (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах