1. Словник української мови в 11 томах

лобок

ЛОБО́К¹, бка́, ч. Зменш.-пестл. до лоб.

Котик її [дочку лисиці] — цок та в лобок, та в мішок, та й знову став грать (Укр.. казки, 1951, 45);

— Тебе і в лобок варто поцілувати, — і він приложився своїми гарячими устами до її білого чола (Мирний, III, 1954, 251).

ЛОБО́К², бка́, ч., анат. Підвищення, горбик на місці зрощення передніх кісток таза.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лобок — лобо́к 1 іменник чоловічого роду лоб лобо́к 2 іменник чоловічого роду горбик на місці зрощення передніх кісток таза Орфографічний словник української мови
  2. лобок — I -бка, ч. Зменш.-пестл. до лоб. II -бка, ч., анат. Підвищення, горбик на місці зрощення передніх кісток таза людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лобок — ЛОБО́К¹, бка́, ч. Зменш.-пестл. до лоб. От вона [лисиця] й пішла, а він її [лисичівну] цок да в лобок, да в писану кайстру (з казки); – Тебе і в лобок варто поцілувати, – і він приложився своїми гарячими устами до її білого чола (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. лобок — Лобо́к, лобка́, на -бку́; лобки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лобок — Лобок, -бка м. ум. отъ лоб. Словник української мови Грінченка