лобок
лобо́к
I -бка, ч.
Зменш.-пестл. до лоб.
II -бка, ч., анат.
Підвищення, горбик на місці зрощення передніх кісток таза людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лобок — лобо́к 1 іменник чоловічого роду лоб лобо́к 2 іменник чоловічого роду горбик на місці зрощення передніх кісток таза Орфографічний словник української мови
- лобок — ЛОБО́К¹, бка́, ч. Зменш.-пестл. до лоб. От вона [лисиця] й пішла, а він її [лисичівну] цок да в лобок, да в писану кайстру (з казки); – Тебе і в лобок варто поцілувати, – і він приложився своїми гарячими устами до її білого чола (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- лобок — Лобо́к, лобка́, на -бку́; лобки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лобок — ЛОБО́К¹, бка́, ч. Зменш.-пестл. до лоб. Котик її [дочку лисиці] — цок та в лобок, та в мішок, та й знову став грать (Укр.. казки, 1951, 45); — Тебе і в лобок варто поцілувати, — і він приложився своїми гарячими устами до її білого чола (Мирний, III... Словник української мови в 11 томах
- лобок — Лобок, -бка м. ум. отъ лоб. Словник української мови Грінченка