лоджія
ЛО́ДЖІЯ, ї, ж. Приміщення в загальному об’ємі будинку, відкрите з фасадного боку і огороджене парапетом або граткою, а також відкрита галерея, що прилягає до будівлі.
Застосування лоджії в умовах півдня України треба визнати особливо вдалим (Архіт. і буд., 2, 1955, 14);
Був цей мотив і тут, у владичому домі: і в карнизах над вікнами, і в капітелях колон, і в різьбленні лоджій (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 159).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лоджія — ло́джія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лоджія — -ї, ж. 1》 Приміщення в загальному об'ємі будинку, відкрите з фасадного боку та огороджене парапетом або ґраткою, а також відкрита галерея, що прилягає до будівлі. 2》 Глибока ніша у фасаді будинку, що використовується як балкон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лоджія — ЛО́ДЖІЯ, ї, ж. Частина будівлі, відкрита з одного чи кількох боків, де стіну замінює колонада, аркада, парапет і т. ін. Снаряди падають на місто [Артемівськ]. Комусь упало прямо на лоджію (Л. Словник української мови у 20 томах
- лоджія — ло́джія (італ. loggia) 1. Приміщення в будинку, відкрите з фасадного боку й огороджене парапетом або граткою. 2. В італійській архітектурі – окрема будівля галерейного типу. Словник іншомовних слів Мельничука
- лоджія — Приміщення в будинку, відкрите з фасаду; особливо характерна для ренесансних вілл і палаців; назва заглибленого (в ніші) балкону. Універсальний словник-енциклопедія
- лоджія — (італ. < нім. — хатина) 1. Невелике приміщення, яке не виступає за межі споруди, відкрите з одного чи двох боків та відгороджується колонадою, аркадою, парапетом тощо. Архітектура і монументальне мистецтво