локоть

Значення в інших словниках

1. локоть — Міра довжини (дорівнювала третій частині сажня, приблизно 77 см) [XIX] Адже ж локоть також служить мірою для сукна,— але проте єсть тільки знаком,— і за сам локоть я не заміняю локоть сукна [XIX] Словник з творів Івана Франка
2. локоть — ло́коть іменник жіночого роду давня міра довжини; лікоть діал. Орфографічний словник української мови
3. локоть — ЛО́КОТЬ див. ло́кіть. Словник української мови у 20 томах
4. локоть — ло́коть (ло́кєць) тюр. рік (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. локоть — Близько локоть, а не вкусиш. Фізична неможливість. Неможливого не зробиш. Правди на ніхоть, а прибавиться на лікоть. Люди вірно правди не передають, а добавляють від себе, з чого й брехня. Треба знати по чому локоть кваші. Приповідки або українсько-народня філософія