1. Словник української мови в 11 томах

лопотливий

ЛОПОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який лопотить.

Дощ набирав сили. Заграв лопотливими струмками у рівчаках (Рибак, Помилка.., 1956, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопотливий — лопотли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. лопотливий — -а, -е, розм. Який лопотить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопотливий — ЛОПОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який лопотить. Нап'ята палатка халабудилась йому [Антоновичу] на голові, обстрілювана лопотливим дощем (О. Словник української мови у 20 томах
  4. лопотливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). Словник синонімів української мови