лощити
ЛОЩИ́ТИ, и́ть, недок., діал. Блищати.
Білі крейдяні шпилі гір лащать на сонці (Вовчок, І, 1955, 230).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лощити — лощи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лощити — -ить, недок., діал. Блищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лощити — ЛОЩИ́ТИ¹, и́ть, недок., діал. Блищати; робити блискучим. Білі крейдяні шпилі гір лощать на сонці (Марко Вовчок). ЛОЩИ́ТИ², щу́, щи́ш, недок., що, рідко. Те саме, що воскува́ти. Після того, як клей висихав, папір ґрунтували й лощили (із журн. Словник української мови у 20 томах
- лощити — БЛИЩА́ТИ (про гладку, начищену, змащену і под. поверхню - давати блиск; давати м'який блиск), ЛИСНІ́ТИ, ЛИСНИ́ТИСЯ, ЛИСНІ́ТИСЯ рідше, БЛИСТІ́ТИ рідко, ВИЛИ́СКУВАТИ підсил., ВИЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. рідше, ЛОЩИ́ТИ діал., ЛОЩИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови