лубоїд
ЛУБОЇ́Д, а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом.
Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів, лубоїдів, пильщиків (Корисні птахи.., 1950, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лубоїд — лубої́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лубоїд — -а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лубоїд — ЛУБОЇ́Д, а, ч. Шкідливий жук родини короїдових, личинки якого живляться лубом. Чорний дубовий усач із своїми довжелезними вусами був, наче командир цілого загону хрущів і хрущиків, короїдів, бронзовок, лубоїдів, слоників (О. Словник української мови у 20 томах