луб’янка

ЛУБ’Я́НКА, и, ж., розм. Виріб з лубу; лубок (у 2 знач.).

Зібрані ягоди відразу ж складають у луб’янки або решета (Сад. і ягідн., 1957, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me