лугар
ЛУГА́Р, я́, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.).
Вітре-брате! З лугарями Ти носився над степами (Щог., Поезії, 1958, 460).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лугар — луга́р іменник чоловічого роду, істота той, хто переховується в лузі рідко Орфографічний словник української мови
- лугар — -я, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лугар — ЛУГА́Р, я́, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.). Вітре-брате! З лугарями Ти носився над степами (Я. Щоголів); Ожив Великий Луг, з усіх островів, приток .. квапилися човни з козаками, лугарями та степовиками (А. Словник української мови у 20 томах