лугар

ЛУГА́Р, я́, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.).

Вітре-брате! З лугарями Ти носився над степами (Щог., Поезії, 1958, 460).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лугар — луга́р іменник чоловічого роду, істота той, хто переховується в лузі рідко Орфографічний словник української мови
  2. лугар — -я, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лугар — ЛУГА́Р, я́, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.). Вітре-брате! З лугарями Ти носився над степами (Я. Щоголів); Ожив Великий Луг, з усіх островів, приток .. квапилися човни з козаками, лугарями та степовиками (А. Словник української мови у 20 томах