лунатичка
ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик.
*Образно. — Це ти все бродиш, лунатичко? — спросоння заговорила Мар’яна (Гончар, Людина.., 1960, 187).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лунатичка — лунати́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лунатичка — -и. Жін. до лунатик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лунатичка — ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик. * Образно. – Це ти все бродиш, лунатичко? – спросоння заговорила Мар'яна (О. Гончар); * У порівн. По якімсь часі піднеслася при помочі товаришок і бліда як смерть пішла дальше, подібна до лунатички (О. Словник української мови у 20 томах