луста
ЛУ́СТА, и, ж., звичайно чого, діал. Шматок.
Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (Кочура, Зол. грамота, 1960, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- луста — -и, ж., діал. Кусень, шмат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- луста — ЛУ́СТА, и, ж., чого, діал. Шматок. Хоч яшна [ячна] луста, да пшенишне [пшеничне] слово (Номис); У мене лусти хліба нема (Сл. Б. Грінченка); Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (П. Словник української мови у 20 томах