1. Словник української мови в 11 томах

луципер

ЛУЦИ́ПЕР, ЛЮЦИ́ПЕР, а, ч. Те саме, що біс¹.

[Романюк:] Не можу ж я тебе при всіх назвати київською відьмою з Лисої гори, чортом в спідниці, дочкою диявола, свахою самого люципера… (Корн., II, 1955, 269);

На дітей своїх не глянув Луципер проклятий! (Шевч., І, 1951., 366);

Хто перед лицем людства — наважиться боронити вас, люциперів фашистського пекла? (Смолич, Після війни, 1947, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луципер — луци́пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. луципер — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. луципер — люципер, -а, ч. Те саме, що біс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. луципер — ЛУЦИ́ПЕР, ЛЮЦИПЕ́Р, а, ч. Те саме, що біс¹. На дітей своїх не глянув Луципер проклятий! (Т. Шевченко); - Разом вони робили, то хай би разом i вiдпочивали, — казав дядько i кляв тих луциперів, якi додумалися повтискати в залiзо смерть (М. Словник української мови у 20 томах
  5. луципер — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови