лучаний

ЛУЧАНИ́Й, а́, е́, діал. Луговий.

Цілими купами жовтіли, синіли й червоніли личані квітки (Н.-Лев., І, 1956, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лучаний — -а, -е, діал. Луговий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лучаний — ЛУЧАНИ́Й, а́, е́, діал. Луговий. Річками потекла кров з спадистого пригорка на лучану зелену місцину (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах