любимочка

ЛЮБИ́МОЧКА, и, ж., розм. Жін. до люби́мчик.

Колись одвела [Гликера] свою любимочку в монастирськім саду — до старого вози́води [водовоза] Могаммеда (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 480).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любимочка — див. кохана Словник синонімів Вусика
  2. любимочка — ЛЮБИ́МОЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до люби́мчик. Колись одвела [Гликера] свою любимочку в монастирськім саду – до старого вози́води [водовоза] Могаммеда (О. Ільченко); – А ще Адамові нащадки створять слова... Словник української мови у 20 томах