1. Словник української мови в 11 томах

любимиця

ЛЮБИ́МИЦЯ, і, ж., перев. з означ. Жін. до люби́мець.

Вона дуже хороша зараз, любимиця курсу, Любка! (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любимиця — люби́миця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. любимиця — див. кохана Словник синонімів Вусика
  3. любимиця — -і. Жін. до любимець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. любимиця — ЛЮБИ́МИЦЯ, і, ж., розм., заст. Жін. до люби́мець. Дитя тріпоталося в її обіймах, як рибка у ясній воді, аж Борвій .. зірвався зі свойого лігва на сонці та став доскакувати до лиця своєї любимиці (К. Словник української мови у 20 томах