любота
ЛЮБО́ТА, и, ж., діал. Приємність.
Стануть їсти — знов любота: Одна ложкою до рота, Друга хлібець подає (Гл., Вибр., 1951, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- любота — -и, ж., діал. Приємність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- любота — ЛЮБО́ТА, и, ж., діал. 1. Приємність, задоволення. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці (Сл. Б. Грінченка); Стануть їсти – знов любота: Одна ложкою до рота, Друга хлібець подає (Л. Глібов). 2. поет., рідко. Любов (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- любота — Любо́та, -ти ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці. Словник української мови Грінченка