людяність
ЛЮ́ДЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лю́дяний 1; людинолюбство, гуманізм.
Звісно, люде освічені [пани]: про людяність знають уже і багаті, бідність не злить їх (Тесл., З книги життя, 1918, 171);
[Ромодан:] Вас тепер тільки одні роки прикрашають, а не мудрість. Зазнайство, а не скромність. Бездушність, а не людяність (Корн., II, 1955, 345);
Моральний кодекс — комуністичні заповіді найвищої людяності (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2);
Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова, і його поезія — це передовсім людяність, той гуманізм, який наша країна несе всьому світові (Рильський, III, 1955, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людяність — (любов до ближніх) гуманність, гуманізм, книжн. філантропія. Словник синонімів Полюги
- людяність — лю́дяність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- людяність — Гуманність, людськість, людолюбство, людолюбність, гуманізм, сов. людинолюбство, зст. чоловіколюбство. Словник синонімів Караванського
- людяність — [л'уд'ан'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- людяність — -ності, ж. Абстр. ім. до людяний 1); людинолюбство, гуманізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- людяність — ЛЮ́ДЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лю́дяний 1; людинолюбство, гуманізм. Звісно, люде освічені [пани]: про людяність знають уже і багаті, бідність не злить їх (А. Словник української мови у 20 томах
- людяність — ЛЮ́ДЯНІСТЬ (любов, чуйне ставлення до людини), ГУМА́ННІСТЬ, ГУМАНІ́ЗМ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО книжн., ЛЮДИНОЛЮ́БНІСТЬ рідше, ФІЛАНТРО́ПІЯ книжн. рідше. — Мистецтво скальпеля є вище мистецтво, і воно служить не лише гуманності, але й науці (Д. Словник синонімів української мови
- людяність — Лю́дяність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- людяність — Лю́дяність, -ности ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой. Словник української мови Грінченка