людяно
ЛЮ́ДЯНО. Присл. до лю́дяний 1.
Як людяно він дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився! (Фр., XIII, 1954, 61);
Коли Груня так людяно вирвала свекруху із злосливого кутка, ..Параска не знала, як їй віддячити (Горд., II, 1959, 285).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людяно — лю́дяно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- людяно — Присл. до людяний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- людяно — ЛЮ́ДЯНО. Присл. до лю́дяний 1, 2. Як людяно він дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився! (І. Франко); Так і жили панство Карпінські тихо, спокійно. З селянами й слугами поводилися людяно (Г. Словник української мови у 20 томах
- людяно — ЛЮ́ДЯНО (виражаючи приязнь, доброзичливість), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ, ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ розм. Як людяно він (Яць-коваль) дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився (І. Словник синонімів української мови
- людяно — Лю́дяно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)