1. Словник української мови у 20 томах

людяно

ЛЮ́ДЯНО.

Присл. до лю́дяний 1, 2.

Як людяно він дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився! (І. Франко);

Так і жили панство Карпінські тихо, спокійно. З селянами й слугами поводилися людяно (Г. Хоткевич);

У кірсі було людяно. Пахло травою й квітками (М. Івченко);

В передпокої фельдшер обдаровує півпорожньою пачкою “Космосу”, вперше людяно стискає за плечі (Є. Пашковський);

Вона все розповідала й розповідала, а я слухав та й слухав. У кафе стало людяно, і ми стали збиратися (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людяно — лю́дяно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. людяно — Присл. до людяний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людяно — ЛЮ́ДЯНО (виражаючи приязнь, доброзичливість), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ, ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ розм. Як людяно він (Яць-коваль) дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився (І. Словник синонімів української мови
  4. людяно — Лю́дяно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. людяно — ЛЮ́ДЯНО. Присл. до лю́дяний 1. Як людяно він дома обходився, яким теплом там віяло, як там усякий радо, весело трудився! (Фр., XIII, 1954, 61); Коли Груня так людяно вирвала свекруху із злосливого кутка, ..Параска не знала, як їй віддячити (Горд., II, 1959, 285). Словник української мови в 11 томах