1. Словник української мови в 11 томах

люпин

ЛЮПИ́Н, у, ч. Трав’яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі і як декоративну.

На піщаних грунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (Колг. Укр., 4, 1958, 30);

Дощик, лий, дощик, лий.. Лопати, шуми В горосі, У горосі І у просі, В синьому люпині (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люпин — люпи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. люпин — -у, ч. Трав'яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі та як декоративну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люпин — Біб вовчий Словник чужослів Павло Штепа
  4. люпин — ЛЮПИ́Н, у, ч. Трав'яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі та як декоративну. Бур'ян спеленав колеса, кущики люпину проросли навіть на дахах (Ю. Винничук); Дивіться, як пишаються своєю красою гладіолуси, .. Словник української мови у 20 томах
  5. люпин — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова, сидеральна й декоративна, бл. 250 видів поширено в Європі, Африці, Пн. та Пд. Америці, Азії; в Україні в культуру запроваджено: л. жовтий, л. вузьколистий... Універсальний словник-енциклопедія