1. Словник української мови у 20 томах

люпин

ЛЮПИ́Н, у, ч.

Трав'яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі та як декоративну.

Бур'ян спеленав колеса, кущики люпину проросли навіть на дахах (Ю. Винничук);

Дивіться, як пишаються своєю красою гладіолуси, .. як стають навшпиньки люпин, дельфініум, айстри, тітонія (М. Матіос);

Бачив я не раз, як жінки, полуднуючи, їдять люпин і часник (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люпин — люпи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. люпин — -у, ч. Трав'яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі та як декоративну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люпин — Біб вовчий Словник чужослів Павло Штепа
  4. люпин — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова, сидеральна й декоративна, бл. 250 видів поширено в Європі, Африці, Пн. та Пд. Америці, Азії; в Україні в культуру запроваджено: л. жовтий, л. вузьколистий... Універсальний словник-енциклопедія
  5. люпин — ЛЮПИ́Н, у, ч. Трав’яниста рослина родини бобових, яку вирощують на зелене добриво, на корм худобі і як декоративну. На піщаних грунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (Колг. Укр., 4, 1958, 30); Дощик, лий, дощик, лий.. Словник української мови в 11 томах